Геогра́фія або земле́пис (грец. γεωγραφία, опис Землі, походить від двох еллінських слів: γεια — Земля і γραφειν — писати, описувати) — наука, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини. В сучасному розумінні поняття географія заміщено поняттямгеографічні науки.
Об'єкт вивчення географії — закони і закономірності розміщення і взаємодії компонентів географічного середовища і їх поєднань на різних рівнях.
Географія — одна з найдавніших наук, багато її основ були закладені в еллінську епоху. Першою людиною, що використала словосполучення «географія», був Ератосфен (276-194 до н. е.). Узагальнив досвід видатний географ Клавдій Птолемей в 1 столітті н. е. Розквіт класичної західної географічної традиції відбувся в епоху Відродження, яка відзначилась переосмисленням досягнень епохи пізнього еллінізму і значними досягненнями в картографії, які прийнято пов'язувати з ім'ям Герарда Меркатора. Основи сучасної академічної географії в 1-й половині XIX століття заклали Олександр Гумбольдт і Карл Ріттер.
Споконвіку основною сутністю географії були закони та закономірності розміщення та взаємодії компонентів географічного середовища та їхніх поєднань на різних рівнях. Складність об'єкта дослідження і широта предметної області зумовили диференціацію єдиної географії на низку спеціалізованих (галузевих) наукових дисциплін, які утворюють систему географічних наук. У її рамках виділяються природничі ("фізико-географічні") та суспільні ("соціально-економічні") географічні науки.
Географія виникла як опис географічної оболонки Землі, її структури та динаміки, взаємодії та розповсюдження у просторі окремих компонентів. Декілька тисячоліть пішло на становлення фізичної географії і формування підвалин класичної географічної науки. У той же час поодинокі дослідники намагалися поєднувати суспільні процеси з компонентами географічного середовища. Таким чином починали зароджуватися нові напрямки географічних досліджень, які, починаючи з XX сторіччя н. е., набули сучасних рис. Географія на сучасному етапі поділяється на низку прородничо-географічних і суспільно-географічних наук, які тісно пов'язані між собою, а спільними завданнями є всебічне дослідження природно-територіальних і виробничо-територіальних комплексів[4]. Основною метою географічних досліджень на сучасному етапі є наукове обґрунтування шляхів раціональної територіальної організації суспільства і природовикористання, створення основ стратегії екологічно безпечного розвитку суспільства. Все-таки більшість географів класичної школи продовжують визначати фізичну географію як науку, а решту її суспільних напрямків — похідними наукового пізнання та суспільними проектами, що переплітаються з різними сферами та науками.
Фізична географія вивчає закономірності будови і розвитку географічної оболонки та її окремих складових частин ("тобто об'єктом вивчення фізичної географії є географічна оболонка в цілому"). Основу фізичної географії становить загальне землезнавство і ландшафтознавство[7]. Загальне землезнавство займається вивченням закономірностей географічної оболонки в цілому, ландшафтознавство вивчає ландшафтні комплекси. Загалом за довге існування людської популяції її дослідники склали значний перелік географічних фізичних дисциплін, які дають певне поняття як Науки про Землю. Система Фізичної географії включає також картографію, хоча інколи її окремо виділяють від головної гілки як окрему географічну дисципліну.
Економічна та соціальна географія — у деяких країнах суспільна географія отримала назву антропогеографії — «людська географія», себто розділ науки географії, котрий вивчає всі наслідки й особливості людського існування на об'єкті, яким є Земля, з відповідними особливостями. Тому до соціально-економічної географії належать науки, які вивчають географічне розміщення виробництва, умови та особливості його розвитку у різних країнах і районах, зокрема, географія населення, промисловости, сільського господарства, транспорту, невиробничої сфери та інші, а соціальну географію часто розглядають у комплексі з економічною географією.